Menu
Посилення відповідальності за порушення законодавства про працю, за не оформлення трудового договору та основні положення трьох ключових урядових законопроектів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення

Посилення відповідальності за порушення законодавства про працю, за не оформлення трудового договору та основні положення трьох ключових урядових законопроектів щодо детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення

By In Роз'яснення On 02.08.2011


Уряд вирішив кинути усі сили на боротьбу із зарплатою в конвертах. Законодавчі ініціативи, які зараз проходять обговорення, значно посилюють штрафні санкції і карну відповідальність порушників трудового законодавства.

Для розгляду та обговорення громадськості представлено три законопроекти, а саме:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів україни (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення:

2. Проект Закону України «Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців та інших суб»єктів підприємницької діяльності:

3. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю»

Законопроекти спрямовані на удосконалення законодавства щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, мінімальних рівнів оплати праці як державної гарантії залежно від складності робіт, кваліфікації працівника, легалізації заробітної плати та зайнятості, наповнення фондів загальнообовязкового державного соціального страхування та бюджету.

За оцінками експертів різних інституцій в Україні 40-50% заробітної плати виплачується працівникам за різними тіньовими схемами. Існує проблема зрівняння офіційних заробітних плат між працівниками різної кваліфікації, встановлення усім працівникам від найпростіших професій до керівника окладів (ставок) на рівні мінімальної заробітної плати, особливо на підприємствах, установах організаціях, що не входять до сфери галузевих угод.

З великою кількістю працівників роботодавці взагалі не укладають трудові угоди  з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку.

Від несплати податків, внесків з тіньових доходів країна втрачає мільярди гривень доходів до державного бюджету, Пенсійного та інших страхових фондів, а працівники залишаються без відповідного соціального захисту та належного в майбутньому пенсійного забезпечення.

Світовий досвід свідчить, що в багатьох Європейських країнах з метою легалізації заробітної плати здійснені заходи спрямовуються на підвищення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, посилення контролюючих функцій інспекції праці щодо їх дотримання. Здійснення цих заходів дало можливість досягти за останні десятиріччя стабілізації й навіть деякого скорочення масштабів прихованих форм оплати праці, збільшити надходження до фондів соціального страхування.

Прийняття даних законів передбачає посилення захисту конституційного право громадян на працю,  своєчасне одержання винагороди за працю та забезпечення позитивного впливу на стан погашення заборгованості із виплати заробітної плати, зменшення кількості випадків порушення норм законодавства про працю.

Для прикладу: щодо використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення   Територіальною державною інспекцією праці  у Чернівецькій області впродовж І півріччя 2011 року в Сторожинецькому районі здійснено 20 перевірок та перевірено 18 суб’єктів господарювання,  з яких  8 юридичні особи та 10 фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю. Порушення законодавства щодо оформлення трудових відносин, ведення кадрового діловодства виявлено у 9-ти роботодавців, в тому числі  у   1 юридичної особи, та  8-ми – фізичних осіб. У 10-ти фізичних осіб-підприємців працювало 54 чол., з яких  18 працівників не були оформлені, як того вимагає чинне трудове законодавство, або кожний третій. Також без належного оформлення на приватному підприємстві «Сервісно-виробничо-торгівельна фірма «ЛІМБЛЯХА» працювали 2 працівника.

Близько 50% усієї зарплати в Україні знаходяться в тіні, тобто не обкладаються податками і не приносять дохід до бюджету держави, – стверджують експерти – А для нормального функціонування економіки ця цифра не повинна перевищувати 25%. До кінця 2010 р. в Україні 2,5 млн. громадян отримували зарплату не вище за мінімальну, на рівні мінімальної отримують офіційну зарплату 120 тис. директорів підприємств з великими обертами”. Мінімізувати витрати на зарплату прагнуть бізнесмени з усіх регіонів держави.

Ті санкції, які сьогодні передбачені законодавством, не є стимулом до детінізації. Саме тому Уряд ініціює заповнення таких прогалин і подолання цих явищ. У законопроектах, що виносяться на розгляд, є нові речі, що дозволять більш ефективно здійснювати роботу, покращити контроль за дотриманням законодавства про працю
Серед нововведень, які пропонують законопроекти – значне підвищення штрафів за прийняття на роботу людини без законодавчо оформленої процедури та несвоєчасну виплату заробітної плати. Передбачено також встановлення гарантованої мінімальної заробітної платні.

Для досягнення цієї мети пропонується внести зміни до законодавчих актів шляхом приведення поняття „мінімальна заробітна плата”, умов її визначення та порядку встановлення до європейських стандартів та світової практики, запровадження для працівників, які працюють за трудовими договорами на підприємствах, в установах, організаціях, що не входять до сфери дії угод та у фізичних осіб гарантованої заробітної плати як державної гарантії, яку передбачається встановити за вісьмома професійно кваліфікаційними групами.

Крім того, пропонується поширити положення галузевих угод з питань оплати праці на суб’єктів господарювання, що не входять в сферу дії сторін, які підписали угоду, підвищити рівень наглядової функції посадових осіб, які уповноважені застосовувати адміністративні стягнення до власників або уповноважених ними органів, які порушують законодавство про працю.

Законопроектами передбачена відповідальність у вигляді штрафу:

– за ухилення від оформлення трудових відносин в разі фактичного допуску працівника до роботи та виплату винагороди за працю без нарахування та сплати внесків та податків – з підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та громадян суб»єктів підприємницької діяльності – 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 34000 грн.) за кожного неоформленого працівника.

За використання найманої праці без оформлення трудових стосунків керівника передбачено позбавляти права обіймати керівні посади (вести підприємницьку діяльність) на строк до десяти років. За виплату зарплати нижче мінімальної –  штраф на 8500 – 11900 грн. За кожного виявленого працівника, відносно якого скоєно порушення. За повторне порушення передбачений штраф 11900 – 17000 грн., або обмеження свободи на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади і вести певну діяльність на строк до 3 років.

До речі, в країнах Євросоюзу, де громадяни набагато більш законослухняні, чим українські, покарання за відсутність трудового договору між працедавцем і працівником ще жорсткіше. Якщо в Україні при мінімальній зарплаті 960 грн. мінімальний штраф складає 510 грн., а максимальний 1700 грн., то, наприклад, в Литві при мінімальній зарплаті в перерахунку на українську валюту 2500 грн. мінімальний штраф встановлений на рівні 46 тис. грн., а максимальний – 154 тис. грн. В Польщі мінімальна зарплата 3800 грн., вилка штрафних санкцій – від 2700 до 82,7 тис. грн., в Словаччині мінімальна зарплата 3439 грн., а штрафи складають від 22 тис. грн. до 2 млн. грн.

Поширюються права посадових осіб центрального органу виконавчої влади з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, а саме – державних інспекторів праці,  підчас здійснення своїх повноважень.

Державні інспектори праці отримують право “безперешкодно без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати виробничі, службові та адміністративні приміщення власників або уповноважених ними органів… а також робочі місця працівників, розташовані поза цими приміщеннями…”, “знайомитися з оригіналами та одержувати копії  документів, ставити питання і отримувати необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію”, вносити приписи про усунення порушень, витребувати у фізосіб, які знаходяться у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, документи, що засвідчують особу”, проводити кіно -, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб для встановлення фактичного допуску до роботи працівника”.

Заступник начальника відділу –

державний інспектор праці

ТДІП у Чернівецькій області                                            Ю. Пуріч

 

 


About the Author

pressa

Comments are closed here.