Menu
Історична довідка

Сторожинецький район – один з найунікальніших в історичному розрізі. Ця земля навіть у порівняно недалекому минулому не була єдиною територіально – адміністративною одиницею, а належала різним за звичаями та традиціями частинам Буковини. Простяглася вона від гори Цецино, яка стоїть на стику Кіцманщини та окраїни Чернівців, аж до знаменитої гори Петрушки в урочищі Лаура на кордоні з сусідньою державою Румунією. Сторожинеччина – унікальна природна скарбниця флори і фауни, край “золотого” бука і заповідних мисливських угідь.

В документах перші спогади про Сторожинець зустрічаються ще в 1448 році. Існує гіпотеза, що це старовинне місто, виникло як сторожовий пост на терені древнього Галицько – Волинського князівства часів Князівської Русі і зародження Української держави. І служив цей пост першим захисним щитом українських земель від нападів кочових племен варварів з південного та південно-східного напрямків.

Документально доведено історичними дослідженнями: в ІХ – ХІ ст. Буковина входила до складу Київської Русі, а згодом після ІІ розпаду на князівства – до Галицько-Волинського князівства (ХІІ – ХІІІ ст.).

З середини ХІV ст. і до кінця ХVІ ст. Сторожинець, як і більша частина Буковини, входили до складу Молдовського князівства. В 1448 році містом володів молдавський воєвода Роман.

Згодом Молдова потрапила в залежність до Туреччини. Населення несло на собі подвійний гніт – турецьких загарбників і місцевих румунських та молдовських феодалів.

Внаслідок російсько-турецької війни (1769- 1774 рр.) місто було звільнене від турецької неволі, але з часом його підкорила сусідня Австро-Угорщина.

З розвитком капіталістичного виробництва в Європі і появою перших багатих підприємств в Сторожинці виникає ряд невеликих промислових підприємств, серед яких найбільше виділяються деревообробний цех, лікеро-горілчаний та цегельний заводи.

Для транспортування лісосировини споруджується залізнична колія Сторожинець – Берегомет, що веде до лісових масивів передгір’я Карпат.

Зростає поступово і кількість населення міста. Нарощуючи потужність згаданих підприємств, розвиваються й супутні галузі господарства: переробка тваринницької та рослинницької продукції, набуває поширення народний промисел, ткацтво, торгівля. З невеличкого провінційного селища Сторожинець переростає в містечко.

Після падіння Австро-Угорської імперії Сторожинець протягом 22 років перебуває під владою королівської Румунії.

Новою сторінкою в історії міста відкриваються події після 28 червня 1940 року, коли Північна Буковина була звільнена від іноземного підпорядкування і включена до складу Української РСР та Союзу РСР.

Та за час німецько-румунської окупації були нанесені величезні матеріальні збитки. Було знищено понад 300 будинків житлового та виробничого призначання, 4 великих підприємства (2 шкірообробних, 2 спиртових заводи ), виведено з ладу електростанцію, ряд об’єктів культурно-побутового обслуговування.

На час звільнення міста від фашистів в місті не працювало жодне підприємство. Збитки, які перевищували 67,0 млн. рублів на той час.

Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.

В повоєнні роки в Сторожинці були побудовані 2 лісопильних, шкірочнний і лікеро-горілчаний заводи, промкомбінат, електростанція, сирзавод, хлібозавод, завод мінеральних вод, райпобуткомбінат, цегельня, лісокомбінат, райоб’єднання “Сільгосптехніка”, об’єднання “Міжколгоспбуд”, автотранспортне підприємство та інші.

Сторожинецький район утворений 11 листопада 1940 року, а в сучасних межах з 4 січня 1965 року.

Нова сторінка літопису Сторожинеччини відкрита із приходом незалежності. Район почав відроджувати традиції понад вікової давності. Розвивається приватний бізнес, розширюються зв’язки з сусідніми державами.

Район розташований в південно-західній частині області, в передгірній частині Карпат.

Межує на півдні з Румунією, на заході з Вижницьким, на півночі з Кіцманським районами, на сході з Глибоцьким районом та містом Чернівці. Районний центр – м.Сторожинець.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

Загальна площа території (км2) Кількість населення на 01.01.11р.,тис.осіб Кількість нас. пунктів Кількість міськрад Кількість селищних рад Кількість сільських рад
1160 тис. 98,4 39 1 1 24

НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

(за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року)

 

№ п/п Національність Чисельність Рідна мова
своєї національності українська російська інші
1 українці 56786 56068 56068 358 360
2 росіяни 1367 1150 180 1150 37
3 румуни 35095 33312 1649 113 21
4 поляки 1461 884 505 17 55
5 інші 382 234 68 43 37
Разом: 95091 34430 58470 1681 510

 

Мапа району