- Home
- історична довідка
Сторожинецький район – один з найунікальніших в історичному розрізі. Ця земля навіть у порівняно недалекому минулому не була єдиною територіально – адміністративною одиницею, а належала різним за звичаями та традиціями частинам Буковини. Простяглася вона від гори Цецино, яка стоїть на стику Кіцманщини та окраїни Чернівців, аж до знаменитої гори Петрушки в урочищі Лаура на кордоні з сусідньою державою Румунією. Сторожинеччина – унікальна природна скарбниця флори і фауни, край “золотого” бука і заповідних мисливських угідь.
В документах перші спогади про Сторожинець зустрічаються ще в 1448 році. Існує гіпотеза, що це старовинне місто, виникло як сторожовий пост на терені древнього Галицько – Волинського князівства часів Князівської Русі і зародження Української держави. І служив цей пост першим захисним щитом українських земель від нападів кочових племен варварів з південного та південно-східного напрямків.
Документально доведено історичними дослідженнями: в ІХ – ХІ ст. Буковина входила до складу Київської Русі, а згодом після ІІ розпаду на князівства – до Галицько-Волинського князівства (ХІІ – ХІІІ ст.).
З середини ХІV ст. і до кінця ХVІ ст. Сторожинець, як і більша частина Буковини, входили до складу Молдовського князівства. В 1448 році містом володів молдавський воєвода Роман.
Згодом Молдова потрапила в залежність до Туреччини. Населення несло на собі подвійний гніт – турецьких загарбників і місцевих румунських та молдовських феодалів.
Внаслідок російсько-турецької війни (1769- 1774 рр.) місто було звільнене від турецької неволі, але з часом його підкорила сусідня Австро-Угорщина.
З розвитком капіталістичного виробництва в Європі і появою перших багатих підприємств в Сторожинці виникає ряд невеликих промислових підприємств, серед яких найбільше виділяються деревообробний цех, лікеро-горілчаний та цегельний заводи.
Для транспортування лісосировини споруджується залізнична колія Сторожинець – Берегомет, що веде до лісових масивів передгір’я Карпат.
Зростає поступово і кількість населення міста. Нарощуючи потужність згаданих підприємств, розвиваються й супутні галузі господарства: переробка тваринницької та рослинницької продукції, набуває поширення народний промисел, ткацтво, торгівля. З невеличкого провінційного селища Сторожинець переростає в містечко.
Після падіння Австро-Угорської імперії Сторожинець протягом 22 років перебуває під владою королівської Румунії.
Новою сторінкою в історії міста відкриваються події після 28 червня 1940 року, коли Північна Буковина була звільнена від іноземного підпорядкування і включена до складу Української РСР та Союзу РСР.
Та за час німецько-румунської окупації були нанесені величезні матеріальні збитки. Було знищено понад 300 будинків житлового та виробничого призначання, 4 великих підприємства (2 шкірообробних, 2 спиртових заводи ), виведено з ладу електростанцію, ряд об’єктів культурно-побутового обслуговування.
На час звільнення міста від фашистів в місті не працювало жодне підприємство. Збитки, які перевищували 67,0 млн. рублів на той час.
Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.
В повоєнні роки в Сторожинці були побудовані 2 лісопильних, шкірочнний і лікеро-горілчаний заводи, промкомбінат, електростанція, сирзавод, хлібозавод, завод мінеральних вод, райпобуткомбінат, цегельня, лісокомбінат, райоб’єднання “Сільгосптехніка”, об’єднання “Міжколгоспбуд”, автотранспортне підприємство та інші.
Сторожинецький район утворений 11 листопада 1940 року, а в сучасних межах з 4 січня 1965 року.
Нова сторінка літопису Сторожинеччини відкрита із приходом незалежності. Район почав відроджувати традиції понад вікової давності. Розвивається приватний бізнес, розширюються зв’язки з сусідніми державами.
Район розташований в південно-західній частині області, в передгірній частині Карпат.
Межує на півдні з Румунією, на заході з Вижницьким, на півночі з Кіцманським районами, на сході з Глибоцьким районом та містом Чернівці. Районний центр – м.Сторожинець.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ
Загальна площа території (км2) | Кількість населення на 01.01.18 р.,тис.осіб | Кількість нас. пунктів | Кількість міськрад | Кількість селищних рад | Кількість сільських рад | |
1160 тис. | 100, 788 | 39 | 1 | 1 | 24 |
НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
(за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року)
№ п/п | Національність | Чисельність | Рідна мова | |||
своєї національності | українська | російська | інші | |||
1 | українці | 56786 | 56068 | 56068 | 358 | 360 |
2 | росіяни | 1367 | 1150 | 180 | 1150 | 37 |
3 | румуни | 35095 | 33312 | 1649 | 113 | 21 |
4 | поляки | 1461 | 884 | 505 | 17 | 55 |
5 | інші | 382 | 234 | 68 | 43 | 37 |
Разом: | 95091 | 34430 | 58470 | 1681 | 510 |