Menu
Населені пункти

Схематична карта Сторожинецького району

Аршиця · Банилів-Підгірний · Бобівці · Буденець · Великий Кучурів · Верхні Петрівці · Глибочок (Кам’янська сільська рада) · Глибочок (Снячівська сільська рада) · Годилів · Давидівка · Дібрівка · Дубове · Заболоття · Заволока · Зруб-Комарівський · Їжівці · Кам’яна · Комарівці · Косованка · Костинці · Михальча · Нижні Петрівці · Нова Жадова · Нова Красношора · Нові Бросківці · Панка · Ропча · Слобода-Комарівці · Снячів · Спаська · Стара Жадова · Стара Красношора · Старі Бросківці · Тисовець · Череш · Чудей · Ясени

Міста:

Сторожинець

Сторожинець – одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Місто розкинулося на берегах Сірету у підніжжя Буковинських Карпат за 20 км від обласного центру.

Сторожинець вважається найбільш озелененим містом Буковини.

Загальна площа міста становить – 5082 га.

Населення – близько 15 тис. жителів.

Перша згадка про місто датується 1448 роком.

1854 року Сторожинець отримав статус міста.

Сторожинець – одне з найстаріших міст Буковини, охайне та комфортне. Назва походить від сторожового поста-башти на Сереті, а може, від першого поселенця на ім’я Сторож, який розчистив ділянку землі від густого лісу та оселився тут, біля карпатських гір.

Що варто подивитися

При в’їзді з боку Берегомету та з боку Кіцманя місто зустрічає охайним дендропарком – пам’яткою природи, що охороняється державою. Дерева і чагарники 1912 року завезені з усіх країн світу власником маєтку Оренштайном. Дендропарк відкритий для огляду туристами.

Насолодившись неповторною природною пам’яткою Сторожинця, перейдемо до знайомства з архітектурними пам’ятками міста.

палацПалац Оренштайна

Перша з них знаходиться безпосередньо в дендропарку і на початку ХХ століття була маєтком засновників парку, родини Оренштайнів. Двоповерховий палац із балкончиком на другому поверсі, червоним черепичним дахом та спостережною баштою зачаровує своєю величністю.

Зліва від палацу і парку розташоване старе Польське кладовище. Тут знаходиться братська могила воїнів, які загинули під час Першої світової війни та мурована капличка-костел , побудована на початку ХХ ст. Відразу за польським – Українське кладовище, поруч з яким стоїть маленька дерев’яна церква Святого Архістратига Михаїла, зведена в роки незалежності.

За дендропарком по вулиці, що носить ім’я буковинського художника Пантелеймона Видинівського, на будинку під номером 11, де мешкав видатний графік, маляр та портретист, у 1993 році встановлено на його честь меморіальну дошку. Нині тут знаходиться районна гімназія.
З протилежного від гімназії боку розташована будівля міської та районної лікарні, від якої ще й сьогодні віє духом австрійських часів. Двоповерхова споруда, що більше нагадує палац у стилі класицизму, побудована у 1907 – 1908 роках.

Єindexврейське кладовище
imagesРайонна лікарня

Трохи далі, на перехресті основних вулиць – найстаріша в Сторожинці школа № 1, що має поважний вік – понад 150 років.

Ратуша, СторожинецьМіська ратуша

На розі вулиць Хмельницького і Грушевського розташована міська ратуша – символ більшості західноукраїнських міст. Сторожинецька ратуша, збудована у 1905 році, є другою на Буковині після Чернівецької як за висотою, так і за красою й оригінальністю. Двоповерхову будівлю ратуші, вкритою червоною черепицею, увінчує двоярусна вежа з годинником між першим і другим ярусами. На другому ярусі розташований оглядовий майданчик, куди ведуть круті сходи. Завершенням ратуші є декоративна главка з ліхтариком та шпилем. Як і 100 років тому, сьогодні Сторожинецька ратуша є символом місцевого самоврядування в місті: тут розташована міська рада.

церкваГеоргіївська церква

Невелика вулиця Грушевського приведе нас до мурованих храмів міста: Георгіївська церква з 1888 р., побудована на кошти Катерини Гарсте (дружини Миколи Фльондора) і неоготичний костел св. Анни. Відомо, що на цьому ж місці дерев’яний костел з’явився ще в 1794 р., а в 1905 році постав мурований храм.

Костел св. Анни, СторожинецьКостел Св. Анни

У парку ім. Ю. Федьковича розташовані пам’ятник Юрію Федьковичу, а також меморіал – братська могила воїнів Радянської Армії.

Найстаріший храм міста — скромна дерев’яна Архангельська церква (1796-1798 рр.), розташована поблизу румунського кладовища, вул. Б.Хмельницького.

 дендропаркДендропарк

Варто оглянути також двоповерхову будівлю під черепичним дахом із двома заломами. Це – залізничний вокзал. Як і багато інших будівель залізничних станцій на Буковині, сторожинецький вокзал, побудований наприкінці ХІХ століття після відкриття державної залізниці Глибока – Сторожинець – Бергомет-над-Серетом, увібрав у себе найкращі традиції австрійської «вокзальної» архітектури.

Через один квартал після залізничного переїзду на лівому боці вулиці привертає увагу двоповерховий молитовний будинок. Це – колишня євангелістська церква, яка постала у 1909 – 1911 роках.

В районній дитячій бібліотеці у 2012 році було засновано краєзнавчий музей «Скарби наших предків», який Вам буде цікаво оглянути.

Неподалік на вул. Яремчука розташована музична школа, на якій привертає увагу меморіальна дошка Назарію Яремчуку – народному артисту, співакові. А на будівлі районної друкарні по вул. О.Кобилянської є меморіальна дошка О.Ю.Кобилянській.

На вул. Чернівецькій варто звернути увагу на церкву Пресвятої Богородиці. На цій ж вулиці також розміщений пам’ятний знак воїнам 45 –ї гв. танкової бригади і 24 Самаро-Ульянівського дивізіону. А в школі-інтернат розташований пам’ятник-бюст Г.П. Карюкіну.

Отож, Сторожинець – місто, яке безсумнівно варте візиту!!!

 Як дістатися

У місто з легкістю можна дістатися автомобільним, автобусним та залізничним сполученням.

Щоденні поїзди з м. Чернівці ходять регулярно.

До Сторожинця (через Строжинець) також щоденно відправляються автобуси з автовокзалу Чернівців та з вул. Сторожинецької. Тривалість переїзду – 30 хв.

 

Селища міського типу:

Красноїльськ


Красноїльськ є справжнім раєм не лише для шанувальників архітектури, а й для любителів гір та зеленої природи.

Поселення вперше згадано в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго 1431 року.

Перша назва селища – Красна

Що варто подивитися

У центрі селища стоїть чимала сучасна мурована Покровська церква, яку за проектом архітекторів Теодора Папашчіуцята та Аурела Боєску спорудили наприкінці 1989 року. Поруч тулиться значно старіший мурований храм Іоана Предтечі (1792 р.) з виразними рисами оборонної архітектури, який є пам’яткою архітектури місцевого значення. У храмі зберігається високошанована серед православних ікона Божої Матері. Вперше ікона явила свої надприродні властивості («заплакала») на перед пасхальному тижні у 1995 році.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAМузей ім. М. Емінеску
Красноїльськ_Церква_Іоанна_ПредтечіЦерква ім.І. Предтечі

На території храмового подвір’я у старовинній хаті під гонтом розташований етнографічний музей ім. М. Емінеску, створений у 1999 році з метою виховання у молоді пошани до збереження національних традицій та звичаїв, розвитку національної та духовної свідомості, формування інтересу до історії свого роду.

Новый рисунок

У кінці XVIII ст. династія Ільського побудувала у селі чудовий Палац, у якому з 50-х років минулого століття і до нинішніх днів розміщений протитуберкульозний санаторій.

Новый рисунок

У смт. Красноїльск знаходиться пам’ятний знак на місці будинку-застави, місце героїчної оборони державного кордону (1941р.); а по дорозі до прикордонної застави, під лісом, розташована братська могила невідомих воїнів Радянської Армії. Біля адмінбудівлі селищної ради Ви можете побачити пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули у Великій Вітчизняній війні.

1

На куті Слатина, під лісом, діє православний жіночий монастир. На сьогодні на території монастиря розташовано чернечий корпус із домовим храмом та криниця. Будується монастирська церква.

2

Назва кута пов’язана з солонуватим смаком місцевої води: на Слатині дотепер збереглася 12-метрової глибини криниця з солоною водою, з якої бере початок річка Солонець, притока Сірета.

Також на хуторі Сусени знаходиться унікальне джерело мінеральних вод, яке має цілющі властивості завдяки вмісту сірководню.

У селищі достатньо розвинені старовинні обряди і звичаї. Зокрема, не тільки в районі, але й за його межами відома «Красноїльська маланка», котра характерна поєднанням минулого і сучасного, різних стилів: клоунади, бутафорії, лицедійства. У селищі у 2011 році започаткували ще одне театралізоване свято «Красноїльська полонина».

Як дістатися

Відстань від Чернівців до селища — 40 км, від Сторожинця — 20 км. За 8 км від центру селища знаходиться пункт пропуску на кордоні з Румунією — Красноїльськ—Вікову де Сус.

До Красноїльська з автовокзалу Сторожинця регулярно курсують маршрутні автобуси.

Села:

Банилів-Підгірний

Новый рисунок

Справжньою зеленою перлиною Сторожинеччини можна назвати с. Банилів-Підгірний. Село – справжній рай для любителів гірської природи. Воно майже з усіх боків оточене вершинами буковинських Карпат. Є в селі і водоспад, і цілющі мінеральні джерела.

1

Останніми роками Банилів-Підгірний став значним осередком сільського зеленого туризму. З кожним роком збільшується кількість приватних туристичний садиб і туристів.

Передкарпатське село, відоме з 1428 р. Село до 1946 р. називалося Банила над Сiретом, а до 1963 р. — просто Банилів. Банилів-Підгірний — село на сході району, де проживають гуцули.

Вперше Банилів-Підгірний згадують у грамоті від 17 серпня 1428 року.

Що подивитися

Центр села нагадує невелике буковинське містечко, а декілька особистих садиб кінця ХІХ – початку ХХ століття зовнішнім виглядом свідчать про австрійське минуле Банилова.

У селі розташована Вознесенська церква, датована 1907 роком.

3

А з дороги також можна побачити молитовний дім – колишню кірху. Найбільший храм села – мурований костел Пресвятої Трійці. Храм та монастир споруджено 1907 року для австрійського ордену тринітаріїв. А наступного року костел було освячено під титулом Святого Мартина. Після Другої світової війни храм закрито, у 1993 році – повернуто римо-католицькій громаді.

4

У селі Банилів-Підгірний велично стоїть пам’ятний знак воїнам-односельчанам, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни.

А у приміщенні гімназії кожен бажаючий може ознайомитися з минулим села у музеї історії.

Поруч з костелом – колишній панський маєток. У двоповерховому палаці розташувався базовий табір Чернівецької обласної школи-інтернату «Перлина гір».

Окрасою кута Кошелівки є дерев’яна церква Святого Дмитра, збудована у 1875 році майстрами з Галичини. Закрита у 1978 році.

5Костел Пресвятої Трійці

Південною околицею Банилова-Підгірного є хутір Гільче. Тут стоїть дерев’яна Церква Різдва Пресвятою Богородиці 1782 року побудови. Церква – типово «хатнього» типу, оббита свіжою деревиною. Вдало гармонує із навколишніми краєвидами.

Тут же розміщений загальнозоологічний заказник «Зубровиця» – єдине в Україні місце помешкання зубрів (європейських бізонів). Сьогодні на території «Зубровиці», за даними останньої таксації, налічується 85 вільних зубрів. З працівниками заказника можливо здійснити екскурсію «Зубровицею», а якщо поталанить, зустріти справжніх зубрів.

За два кілометри від Гільче на схилі гори Волховни знаходиться водоспад, що має назву Королівський.

Як дістатися.

До Банилова-Підгірного зі Сторожинця можна дістатися дорогою, що веде через Буденець та Чудей. Зі Сторожинецього автовокзалу рейси до Банилова-Підгірного відправляються кожного дня.

Час в дорозі – близько 35 хвилин.

Бобівці

Село, яке розташоване у мальовничій місцевості обабіч невеликої річки Глинниці.

 Новый рисунок

Бобівці – бо начебто тут колись саджали багато бобових: квасолю та горох. Легенда притягнута за вуха, але має право на життя. Версія № 2 – про першопоселенця Бобирла.

Що подивитися?

Окрасою села є усипальня родини Медведецьких ХІХ-ХХст. Досить якісний неовізантійський стиль з розкішними дубовими дверима і ще помітною поліхромією в інтер’єрі.

12

У селі на березі яру на куті Григорі стоїть пам’ятник вбитим євреям, який свідчить про те, що ще на початку ХХ ст. Бобівці були цікаві для громадян Ізраїлю. На цвинтарі також зберігся монумент воякам, що загинули тут у 1917 р. в часи Першої світової війни. Його спорудили на кошти Марії Москалюк.

Є тут і церква, яку освятили у XIXст. на свято Успіння Пресвятої Богородиці, а також – Параскевська церква і дзвіниця, які датуються 1869р. та Успенська церква (1883р). Не варто забувати і про муровану Церкву Воздвиження Чесного Хреста XIX ст.

Гордістю села також є криниця з цілющою водою, яка, за легендою, утворилися на місці, де у Великодню п’ятницю провалилася під землю церква.

На території Бобівців діє база відпочинку «Берег любові».

Як дістатися

Із Сторожинця до села 16 км, і всього 25 хвилин їзди. До Бобівців ходять автобуси з м. Сторожинець.

 Буденець

Буденцю пощастило з природою: з одного боку село прикривають ліси, з іншого відкривається панорама Буковинських Карпат.

У селі знаходиться джерело популярної у краї мінеральної води “Буковинська” (Гідрокарбонатна натрієва).

У центрі села – Буденецький завод мінеральних вод, де її розливають в пляшки. Тут таки можна й придбати карпатської води.

Перша згадка про село –  18 жовтня 1435 року.

2

Що подивитися?

У Буденці обов’язково слід відвідати палац Мікулі, який збудовали французьські архітектори на зламі ХІХ-ХХ століть, де нині розмістилася буденецька школа. Була тут і гарна ліпнина в приміщеннях, і парк навколо (його залишки збереглися сьогодні).

У Буденці також є дерев’яна церква хатнього типу, причому поважного віку (1799-1803 рр.) побудови, присвячена архангелам Михаїлу і Гавриїлу. Вона – пам’ятка архітектури. Поруч з церквою зводиться новий мурований храм, рекреаційна зона із ставочком і дерев’яними будиночками. На узгір’ї милує око ошатна будівля костелу.

Новый рисунок

У центрі Буденця на роздоріжжі стоїть пам’ятник козацькому воєначальнику Богдану Хмельницькому (1954р). Біля Будинку культури у 1993р. зведено пам’ятник репресованим. У Буденці на стіні адмінбудівлі сільської ради встановлено меморіальну дошку Бостану Григорію Костянтиновичу – поету-фольклористу.

Як дістатися

Аби дістатися села необхідно подолати майже 12 км по дорозі Сторожинець-Красноїльськ, що забере близько 15 хвилин.

 Великий Кучурів

Великий Кучурів входить у трійку найбільш заселених буковинських сіл.

Новый рисунокУ центрі села, на лівому березі річки Дереглуй, знайдено рештки трипільської культури (ІІІ ст до н.е.), а в урочищах Стінка і Селище – культури карпатських курганів (ІІІ-ІV ст.).

Перша згадка про село – 1442р.

Що подивитися?

Великокучурівці зберігають пам’ять про своїх односельчан, які віддали життя на фронтових дорогах: у 1964р. в селі встановлено монумент Слави.

2При школі також працює музей етнографії та побуту, заснований у 1998 році.До визначних пам’яток Великого Кучурова відноситься Семихресна фігура Троїці, яка була споруджена сімдесят років тому, коли у селі панувала боярська Румунія,. У селі є три православні церкви. Серед них Успенська церква (1823 р.).

У Великому Кучурові діє туристичний комплекс «Рутка», а в селі Годилів, який підпорядкований сільській раді Великого Кучурова розміщений туристичний комплекс «Маленький Париж».

Як дістатися

Розташоване за 7 км від обласного центру — міста Чернівці та за 18 км від районного центру — міста Сторожинець. З Чернівців до Великого Кучурова можна добратися через с. Годилів, що займе близько 20 хв, а зі Сторожинця – через села Глибочок та Снячів. Цей маршрут теж триватиме близько 20 хв.

Верхні Петрівці

Верхні Петрівці – одне із мальовничих сіл Сторожинецького району. На околиці населеного пункту є окремі фрагменти фундаменту. Стосовно його походження у істориків є різні припущення: одні вважають, що це залишки «загради» на рубежі Галицько-Волинського князівста, інші – монастиря, зведеного ще правителем Молдови Штефаном чел Маре.

Перші згадки про поселення зафіксовані ще у документах І ст. до н.е.

Існують розбіжності й щодо трактування назви села. Згідно з одними, назва походить від румунського слова, що вказує місце розташування села. З іншими – від першого поселенця.

Що подивитися

У 1906р. у селі побудували церкву, яка носить ім’я св. Параскеви.

1Новый рисунок

 

Безперечною окрасою хутора Леорда є жіночий монастир Жінок-Мироносиць. Серед святинь є частина мощей преподобного Силуана Афонського, св. Іоана Златоуста, великомученика Пантелеймона. Храм став місцем паломництва християн навіть із зарубіжжя.

 

У Верхніх Петрівцях також діє римо-католицький костел Святого Антонія, зведений 1907 р.

У селі у 1996 році було зведено Памятник репресованим.

Як дістатися

До села можна дістатися з м. Сторожинець рейсовими автобусами через Буденець, що займе приблизно 20 хв.

Давидівка

У перегір’ї Карпат, на берегах Сірету розкинулось мальовниче село Давидівка.

Вважають, що його назва походить від імені першого поселенця – вівчаря Давида. Першу згадку про село знаходимо у XVIII столітті.

Що подивитися

1В Давидівці (свого часу мало назву Давидени) – ціла жменя дерев’яних пам’яток. Отож: костел св. Рози з Ліми (1920-ті); церква Михаїла і Гавриїла (1786); Параскевська церква (1910);  пам’ятка архітектури місцевого значення; Троїцька церква (ХІХ ст.); Маріацький костел (початок ХХ ст.) в куті Новий Зруб.

Прикрасою села є пам’ятник односельчанам, які полягли в роки Другої світової війни. Він встановлений в центрі села у 1992 році.

Візитівкою села є відомий для багатьох буковинців пансіонат для оздоровлення та відпочинку дітей «Вербиченька». Його будівлі залишилися у спадок від панського помістя пані Григорчихи, яка була місцевою багачкою.

Новый рисунокНа стіні школи 1994 року розміщено меморіальну дошку Йозефу Шмідту – оперному співаку світового значення. Нині у селі при школі розміщений історико-етнографічний музей.

Як дістатися

До Давидівки зі Сторожинця можна добратися через Буденець та Череш або через Панку та Зруб Комарівці. Дорога займе від 40 до 50 хвилин.

 Зруб-Комарівський

Населений пункт – чи не наймолодший за віком в окрузі.

 4

У цій місцині почали селитися в останній чверті XIX ст.: першопоселенні ставили свої оселі на місці зрубаного лісу. Звідси й назва села – Зруб. А щодо другої частини – то вона промовисто говорить:   населений пункт був підпорядкований сусідньому – Комарівцям. Самостійність дістало у 1994 р.

Що подивитися?

Новый рисунокЦе унікальне село. Дерев’яні хатки тут переважно і сьогодні. Церкви – теж дерев’яні. Одна з них – церква Параскеви (1820р.) – хрещата в формі трилисника із восьмигранною вежею над бабинцем. Другий храм – зовсім маленький. Капличка на честь Миколая Чудотворця справді виглядає як привезена з казки.

У селі також варто звернути увагу на Іллінську церкву та дзвіницю, які були побудовані у 1834р. На території Зруб-Комарівського є і пам’ятник полеглим у Другій світовій війні.

Чудові ландшафти та багатство навколишньої природи дарують чудові можливості для розвитку туризму у цій місцевості.

Як дістатися

В Зруб-Комарівський з Сторожинця можна добратися через с. Панка. Дорога займе 30-40 хвилин.

Їжівці

Новый рисунокУ  затінку лісів, у прозорості голубих озер красується своєю вродою село Їжівці. Ошатні будиночки дбайливих господарів,  розмаїття яскравих квітів, зелень охайних городів, щира розмова і весела пісня – ось що характеризує оце невелике село на Підгір’ї.

 Перша писемна згадка про цей населений пункт – 17 серпня 1428 року.Раніше село називалось Южинці.

Що подивитися?

5Побувавши у селі, варто відвідати Церкву св. Дмитрія та дзвіницю, яку побудовано 1897 року.
Як дістатисяНа території церкви не забудьте оглянути Пам’ятник репресованим, який зведено 1995 року.

З міста Сторожинець до села можна добратися двома маршрутами – через Буденець та Верхні Петрівці або через Ропчу та Верхні Петрівці. Час в дорозі – 35-40 хв.

З автовокзалу Сторожинця до Їжівців їздять рейсові автобуси.

 Кам’яна

Перша історична згадка про річку Кам’яну, від якої очевидно і назвали поселення, знаходиться у грамоті Молдавської держави.

Що подивитися

У центрі села обабіч дороги біля Будинку культури стоїть пам’ятник полеглим у війні воїнам.

Проїжджаючи головною вулицею, праворуч від дороги видно двоповерхову будівлю, зведену за часів Австро-Угорщини (у 1895 році) за кошти громади. У цьому будинку знаходилася школа, допоки не була зведена нова.

У селі є дерев’яна Михайлівська церква та дзвіниця 1895 року, а також школа-будинок приходу (1884р).

У селі Мальованка, яке підпорядковується Кам’янській сільській раді, є величний храм Різдва Пресвятої Богородиці.

Новый рисунок (1)

У селі Кам’яна знаходяться 2 пам’ятки археології: поселення культури Поянешти-Лукашівка (ІІ-І ст. до н.е) та Луки-Райковецької (ІІІ-Х ст.)

У селі Глибочок, що підпорядковується сільській раді с. Кам’яна, за кілька кілометрів на південний схід від Сторожинця є найменша на Буковині бляшана церква – диво-вулик з куполами-цибулинками. На жаль, ще з 2007 р. вулик пустий.

Новый рисунок

Центром відпочинку на селі, а то й в районі, є туристичний комплекс «Аква плюс».

 Як дістатися

До села можна добратися трасою Чернівці-Сторожинець за 17 хвилин з Чернівців та за 20 хвилин  зі Сторожинця. Щоденно до села їздять автобуси з автовокзалу Чернівців, вул. Сторожинецької та зі Сторожинця.

Комарівці

Минуле Комарівців є цікавим і багатим на події, зважаючи на те, що перша згадка про поселення у цій передгірській місцевості є у документі за 1610р.

Що подивитися

Новый рисунок

Одним з найстаріших в окрузі є місцевий православний храм Успіня Пресвятої Богородиці. На території села є також молитовні будинки євангельських християн-баптистів та свідків Єгови.

У центрі села по вул. Центральній слід звернути увагу на пам’ятник загиблим односельчанам у Великій Вітчизняній війні.

Далі обов’язково потрібно заглянути у Будинок культури с. Комарівці, де знаходиться історико-етнорафічний музей. На фасаді сільського Будинку культури у 1990р. була встановлена меморіальна дошка Філарету Альботі.

Як дістатися

Зі Сторожинця до Комарівців можна добратися за 20 хвилин, проїжджаючи повз село Панка. З міста Сторожинець до села щоденно їздять рейсові автобуси.

 Костинці

Костинці – один з найбільш мальовничих населених пунктів буковинського краю.

Територію сучасного села заселяли люди з найдавніших часів. Тут було поселення пізньотрипільського та ранньобронзового часу. Цьому підтвердження – археологічні розкопки.

Костинці вперше згадують у документах за 1608 року.

 Що подивитися?

У селі при школі з 2008 р. працює історико-етнографічний музей, у який варто заглянути аби дізнатися усю цікаву та багату історію села.

У 1992р. було зведено храм, який завжди був центром духовності місцевих жителів.

Новый рисунок

У повоєнний час на місці, де лежить прах невинно замордованих 359 жителів села, було встановлено пам’ятник. А у 2005 році відкрили новий пам’ятний знак на могилі закатованих.

У селі Ясени, що підпорядковані Костинецькій сільській раді, у 1748 році побудували Церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка є пам’яткою архітектури національного значення. А на центральній вулиці с. Ясени розташований пам’ятник-могила секретаря комсомольської організації Бабика М.С., який загинув в роки політичного протиборства. На околиці села можна знайти братську могилу мирних жителів жертв фашизму та могилу Свириденка М.П., який загинув в роки політичного протиборства.

Отож, як бачимо, Костинці – варте уваги село.

Як дістатися

Зі Сторожинця до Костинців можна добратися за 25 хв., проїжджаючи повз села Старі Бросківці та Бобівці. Зі Сторожинця до села їздять рейсові автобуси.

Михайльча

На території Михальчі є 12 пам’яток археології місцевого значення, які взяла під охорону держава. Серед них – три поселення Трипільської культури, три – Лукашівської, п’ять – культури карпатських курганів, одне поселення культури типу Луки-Ройковецької.

Новый рисунок

Що подивитися

Цікава архітектура місцевої церкви Успіня Пресвятої Богородиці, яку звели у 1901 році у гуцульському стилі. Висота нинішньої церкви – 29 метрів.

2Також на території села є молитовні будинки Адвентистів сьомого дня та «Голос любов християн віри Євангельської».

У центрі села споруджено пам’ятник односельчанам, які брали участь у Великій Вітчизняній війні.

Ще однією культурною спадщиною є садибний будинок Нікуліци, в якому зараз розміщена лікарня.

Як дістатися

Добиратися можна будь-яким автобусом в напрямку Сторожинця, а ще краще –рейсовим автобусом “Чернівці – Спаська”.

Нижні Петрівці

Нижні Петрівці та Верхні Петрівці свого часу були одним населеним пунктом.

Новый рисунок

Що подивитися

На початку села біля мосту через Малий Серет розташована  мурована Параскевська церква 1906 року. На подвір’ї – дерев’яна дзвіниця та будинок пароха.

Неподалік церкви – цікавий старий будиночок з дерев’яної баштою.

У селі Нижні Петрівці досі живуть нащадки чадецьких гуралів – польського аналогу гуцулів. Про їхнє існування нагадував костел Преображення Господнього (20-ті роки ХХ століття), який зруйнували, на його місці 2011 року збудували новий.

3

З 2000 р. при школі діє етнографічний музей, де можна дізнатися про культуру села.

Побувавши у населеному пункті, варто оглянути пам’ятник репресованим, який встановили 1995 року.

Як дістатися

До села можна добратися через с. Ропчу, або с. Буденець. Тривалість у дорозі – близько 30 хв.                                 З м. Сторожинець до села їздять маршрутні автобуси.

Нові Бросківці

Нові Бросківці – напрочуд самобутнє село на Підгір’ї.

До 1889 р. Нові Бросківці та Старі Бросківці були одним селом.

Що подивитися?

Новый рисунок

Знаходячись у селі, просто необхідно оглянути Церкву Святої Богородиці та дзвіницю, які були побудовані 1897 року.

Якщо хочете заглибитися у історію села, доречним буде відвідати музей історії, який знаходиться у адміністративному будинку села. Музей було засновано у 1997 році.

У 2011 році, у День Перемоги, в центрі Нових Бросківців було відкрито пам’ятний знак полеглим у війні.

У с. Заболоття, що відноситься до сільської ради с. Нові Бросківці розташований пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули у Великій Вітчизняній війні та під час політичного протиборства у 19945-1947 роках.

Як дістатися

До села Нові Бросківці можна добратися з Сторожинця за 20 хвилин.

Панка

Панка – цікава місцина неподалік Сторожинця.

Село Сторожинецького району Буковини, відоме з 1428 р.

В радянські часи село називалося Клинівка. За легендою, поселення заснували троє братів.

Що подивитися?

В селі є один з найстаріших дерев’яних костелів України загалом та Буковини зокрема! В Україні майже немає костелів з дерева такого ж віку, як цей. Бо його спорудили в 1882 р. Він носить титул Архангела Михаїла.

У селі є церква Святого Дмитрія, яка у 2000 році відсвяткувала своє 100-річчя.

Воїнам, які загинули на війні у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, встановлено пам’ятник.

На території села у 1974 році відкрито санаторій «Золотий колос». До недавнього часу у ньому оздоровлювалось багато буковинців.

Окрасою села є парковий ансамбль «Клинівський» – заповідник державного значення, заказник «Білка», де можна побачити рідкісні породи дерев та рослин, що занесені в Червону книгу.

У Панці є й туристично-розважальний комплекс «Панночка».

Як дістатися

Зі Сторожинця можна добратися до с. Панка по Клинівській вулиці і витратити на дорогу близько 10 хв. З міста їздять рейсові автобуси.

Ропча

Перші відомості про згаданий населений пункт – 18 лютого 1448 р. Ймовірно, назва походить від словянськаго слова «рубати».

Пам’ятник репресованим

Що подивитися?

Значним надбанням села є церква Успіння Пресвятої Богородиці, яку, за деяким даними, спорудили на території села 1684 р.

Важливим об’єктом архітектури є і дзвіниця, споруджена у XVII – XIXст.

У центрі села біля Будинку культури стоїть пам’ятник репресованим, на якому увіковічнені прізвища та імена односельчан, репресованих сталінським режимом.

На старому кладовищі є могила Хиджеу Болеслава – письменника, етнографіста, фольклориста і перекладача.

Памятник репресованим

Про минувшину села можна довідатися у сільських музеях, що знаходяться у приміщеннях Будинку культури та навчальному закладі.

Отож, як бачимо, Ропча – село загалом цікаве для відвідин туристами.

Як дістатися

До Ропчі з Сторожинця можна добратися за 10 хв.

Село знаходиться на відстані 7-ми км від районного центру.

Слобода-Комарівці

Перша згадка про село датовано 1779 роком.

Очевидно, першими поселенцями були втікачі від панщини. Відомо, що в середині XIX ст. згаданим населеним пунктом володів М. Василько.

Що подивитися

Церква

Сюди варто добиратися не лише заради природи (а вона тут на диво мальовнича). У селі є розкішна садиба. Маєток, який довгі роки належав графам Василькам, Фльондори купили 1890 р. Отже, вже з палацом.  Палац стоїть в парку (дерева, щоправда, молоді), а з 1946 року у його стінах діє школа. Напівпідвальне приміщення у палаці (1887р.) колись було кухнею. Вище, на першому поверсі, були тераса та п’ять кімнат. На останньому поверсі – балкон, гардеробна і ще три кімнати. Будівля була зведена у стилі українського барокко. Територія маєтку засаджена трьома алеями з рідкісними деревами.

В також є величний пам’ятник у центрі села, встановлений тим, хто не повернувся з війни.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, споруджена протягом 1923-1925 рр.

Як дістатися

До села можна добратися з міста Сторожинець через села Панка та Комарівці за 20 хвилин.

Снячів

Снячів – одне з найбільш мальовничих сіл району.

У далекому минулому село Снячів складалось з розкинутих на мальовничих пагорбах хутірців, до яких добратися, особливо у сльоту, було доволі проблематичною справою.

Що подивитися

Насамперед, прибувши до Снячева, варто відвідати осередок релігійного життя у селі – Свято-Духівську церку, яка була побудована у 1877 році та відноситься до пам’яток архітектури місцевого значення. Після цього повернемося в центр села, де біля Будинку культури у 1982 році було зведено пам’ятник воїнам-односельчанам, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни (скульптор – заслужений скульптор України М. Личаківський, архітектор – Б.Деркач.)

У 1999 році у селі звели Свято-Троїцьку православну церкву Київського патріархату. Вона розташована на найвищому пагорбі та є найкрасивішою новобудовою в населеному пункті.

Як дістатися

До населеного пункту з районного центру всього 12 км та близько 15 хв. їзди автомобілем.

Добратися до Снячева можна через с. Глибочок.

Стара Жадова

Село розкинулось серед розкішної мальовничої природи Підгір’я на берегах швидкоплинної річки Сірет та його приток Жидівки та Міхідри.

Одне з найбільш старовинних сіл в районі. Перша згадка про село датується 15 березня 1490 року. Назва пов’язана зі словом «жадати». Також кажуть, що у давнину село мало назву Садова. Є ще одна версія – від назви «Жидова», бо у селі проживало багато євреїв є річка Жидівка.

Церква Михаїла

Що подивитися

На куті Майдан знаходиться Палац Сикантина. Палац зведений у 1893 році. Донедавна тут був дитячий санаторій. Кому палац належав, здогадатися неважко – біля Михайлівської церкви низка помпезних неоготичних надгробків (від 1875 р. до 1930-х) родини Фльондорів.

Палац Сикантина

Від палацу йдемо до невеликої одноверхової Михайлівської церкви 1806 року будівництва, що має національне значення. Гіпотетично цей компактний храм є дерев’яним, але після ремонту – і дзвіниця, і церква, і цвинтарна брама виблискують на сонці бляхою.

Ще одним храмом є будівля колишньої німецької кірхи, нині – греко-католицька церква Петра і Павла.

На роздоріжжі при в’їзді у населений пункт стоїть пам’ятний знак «Трійця».

В центрі села можемо побачити Памятник полеглим та репресованим (2001р.), встановлений у 1973 році, пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Також в селі збереглося єврейське кладовище з кам’яними надгробками, яке розташоване у центрі Старої Жадови.

Кіркут

У селі Нова Жадова, яка підпорядковується сільській раді Старої Жадови, варті уваги Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1905 р.),Церква архангелів Михаїла та Гавриїла (1804р.) та дерев’яна Свято-Покровська церква та дзвіниця 1897 року.

У селі діє туристичний комплекс «Люкс».

Як дістатися

Зі Сторожинця регулярно до села їздять автобуси з вул. Видинівського, а також рейсові автобуси з Чернівців.

Час у дорозі – приблизно 20 хв.

Стара Красношора

 

Церкв

Стара Красношора – мальовниче село у передгір’ї Карпат, розташоване неподалік селища міського типу Красноїльськ.

Переважну більшість населення складають поляки.

1995 року Стара Красношора стає окремою адміністративною одиницею.

Що подивитися

На території Старої Красношори розташований Костел Матері Божої Скорботної. Храм побудований у 1836 року та відноситься до пам’яток архітектури.

У селі також варто оглянути віллу, яка була зведена у ХХ ст., та школу 1904 року будівництва.

Як дістатися

Відстань від Сторожинця до Старої Красношори – 26 км. Дістатися села займе 40 хв.

Старі Бросківці

Село свого часу стало кіномайданчиком для зйомок фрагментів фільму класика українського поетичного кіно Івана Миколайчук «Така пізня, така тепла осінь», у яких, до речі, брали участь і окремі жителі даного населеного пункту.

Старі Бросківці мають 2 дні народження :

Першу згадку знайдено у документах 1448 р., а другу – 9 березня 1889р., коли розділили село на Нові та Старі Бросківці.

Що подивитися

Важливою пам’яткою архітектури місцевого значення в селі є збудована у 1869р. церква Параскеви.

Окрім того, на території населеного пункту діє ще один храм – Петра і Павла, а також 5 капличок, два молитовних будинки євангельських християн – баптистів.

Не меншої уваги заслуговує і встановлений 1975 р. пам’ятник воїнам-односельчанам, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни та загинули під час політичного протистояння. Монумент нагадує про ті важкі часи для українського народу.

Як дістатися

Зі Сторожинця до с. Старі Бросківці ведуть 18 км та 25хв часу.

З міста щоденно до села їздять маршрутні автобуси.

Тисовець

Перша згадка про населений пункт датується 1421 роком.

Ім’я селу, схоже за все, дало дерево.

На території села археологи знайшли фрагменти посуду та інші артефакти, які належали представникам Трипільської культури.

Могила Анни Дущак

Що подивитися

Неподалік села, що розкинулось на берегах Дереглую та мальовничих пагорбах є пам’ятка природи – Тисовий яр. Він – один з чотирьох місць, де росте у природі рідкісне дерево – ягідний тис. Найстарішим деревам в урочищі – близько 500 літ.

Найстаршою будівлею села є місцевий храм Дмитрія Солунського 1892р., а також школа та приміщення залізничної станції, котрі звели за час Австро-Угорщини. Не можна не згадати про пам’ятник репресованим у центрі села та могилу воїнів австрійської армії – учасників І світової війни.

Пам’ятник воїнам австрійської армії

По лівий бік вулиці Чернівецької побачимо кіркут – єврейське кладовище. Цвинтар був відновлений у 30-ті роки завдяки пожертвуванням нащадків землевласника Самуеля Оренштайна. Серед кам’яних надгробків стоїть пам’ятний знак у вигляді підкови з шестикутною зіркою, встановлений в пам’ять про більш ніж 250 євреях, закатованих нацистами у 1941 році.

Село Тисовець прославила на весь світ відома поетеса Анна Дущак.

Як дістатися

З м. Сторожинець до села можна добратися через населені пункти Глибочок, Снячів, Великий Кучурів за 25 хв.

 Череш

Костел

Череш – незвичне село, варте уваги.

Село вперше згадують 14 квітня 1785 року. Назва села походить від румунського слова «cireu» – черешня.

Що подивитися

Як свідчать перекази, у 1898 році на пагорбі «Мунчєл» була зведена висока дерев’яна церква з трьома куполами, а поруч – дзвіниця.

У 1911р. у селі збудували католицький костел Петра і Павла. Дуже простий, дуже скромний. З’явився він тому, що перед І світовою війною у Череші було чимало католиків. Він діяв до 1945 р., після чого до 1993-го р. використовувався як спортзал.

Серед інших літературних цікавинок є так званий панський двір. Власником цієї садиби, де нині знаходиться Чересьий психоневрологічний будинок-інтернат, був пан Ауслендер. Як багатохто вважає, у 1940 році у цей маєток в гості навідувався король Румунії Мігай. Маєток зведено в романтичному стилі: чотири кутові башти, багате ліплення, що обрамляє вікна. Це початок ХХ століття.

У селі у 1898р. було зведено Церкву Св. Дмитрія, яка стала осередком релігійного життя селян. А біля школи варто звернути увагу на Могилу Лутанюка І.В.(1967р.) – голови сільської ради, який загинув в роки політичного протиборства

Як дістатися

До села Череш з районного центу можна добратися через село Буденець. Час витрачений на дорогу займе близько 20 хвилин.

Чудей

Населений пункт розташований між річками Малий Сірет і Сіретель

Свою стару назву – Чудин отримало завдяки невеликому потоку, який протікає через все село. В радянські часи село називалось Межиріччя.

Що подивитися

Поряд з центральним перехрестям стоїть показна будівля школи (в ній діє історико-етнографічний музей). На території навчального закладу розміщена братська могила мирних жителів єврейської національності, яких у роки другої Світової війни зігнали з навколишніх населених пунктів і розстріляли.  У центрі населеного пункту піднімається Миколаївська церква (1883-1886рр.), де поєдналися риси румунського та українського архітектурних стилів.

А пам’ятник репресованим на території місцевого храму нагадує про трагічний період в історії села: впродовж року перед наступом Німеччини на Радянський Союз радянська влада депортувала вглиб країни більше 140 неблагонадійних родин з Чудея.

Колись у Чудеї існувала Єврейська община, але зараз про неї нагадує, окрім будівель у центрі села, хіба що єврейський цвинтар – кіркут.У центрі села біля школи можна оглянути пам’ятник–могилу, де похований радянський прикордонник лейтенант Медведцев (1975р).

Чудей є багатонаціональним селом, де збереглися багаті своєрідні етнографічні особливості архітектури і побуту. Одним із об’єктів, де збережено і відтворено особливості національного буковинського побуту є корчма «Церенкуца».

Як дістатися

Через Чудей пролягає шосейний шлях Сторожинець-Красноїльськ.

До села з Сторожинця можна добратися за хвилин 20.