Menu
Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО

Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО

By In Новини On 27.07.2020


Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Чи вже працює «Програмний РРО» в Електронному кабінеті?

З 15.07.2020 розпочато тестування безкоштовного програмного рішення:
Програмний РРО (тестова версія) розміщено за посиланнями:
ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Android.zip
ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Windows.zip.

Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія) розміщено за посиланням:
ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/pRROsto.zip.

Зареєструвати ПРРО (касу)можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.
Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:
ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1316602.arj
ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1316602.arj

Тестування триватиме до 31.07.2020.

Як зареєструвати касира для програмного РРО?

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:
ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1391801.arj
ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1391801.arj
Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким:
розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?

Порядок застосування РРО у тому числі під час роботи в режимі офлайн встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Ознайомитись з порядком можна тут
: https://tax.gov.ua/b…/programni-rro/normativno-pravovi-akti/.

Які основні вимоги при підписанні електронного розрахункового документа у форматі XML в API?

Підписання електронних розрахункових документів можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Більше інформації про програмні РРО

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

 

Новації Закону № 466: змінено перелік платників акцизного податку тапідакцизних товарів

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звертає увагу , що 23 травня 2020 р. набув чинності Закон від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 ПКУ є:

  • особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію)

на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

  • особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні

товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст.212 ПКУ) ;

  • фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію)

на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства (п.п. 212.1.3 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

  • особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари

(продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

  • особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження

підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст.213 ПКУ (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

  • особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають

звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог (п.п. 212.1.6 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

  • особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання

підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відс. спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів, у разі порушення таких умов (п.п. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (п.п. 212.1.8 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

  • особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію

підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

  • оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Після внесених змін Законом № 466 відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

*ЗАКОН №466за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX

 

За земельні ділянки платники Буковини сплатили до територіальних скарбниць 146,6 млн. грн. плати за землю

Повідомляють у Головному управлінні ДПС області та зазначають, аналізуючи податкові надходження фахівці податкової служби відмітили, що буковинські  власники земельних ділянок та землекористувачі у червні 2020 року сплатили 39,8 мільйонів гривень це на 9,7 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Відтак, місцеві бюджети за перше півріччя 2020 року отримали 146,6 мільйонів гривень, зокрема за вказаний період власники та орендарі земельних ділянок – юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів за використання землі 111,9 млн. грн., а від фізичних осіб надійшло 34,7 млн. грн.

У відомстві зазначають, що плата за землю – це обов’язкий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Однак ст. 281 Податкового кодексу визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.

Від сплати податку звільняються:  інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.

Фахівці податкової служби області звертають увагу, що для отримання пільги щодо сплати земельного податку фізична особа має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про надання пільги та документи, що посвідчують право такої особи на пільгу (паспорт, пенсійне посвідчення тощо).


About the Author

Admin 1

Comments are closed here.