Menu
КОНСУЛЬТУЄ ЧЕРНІВЕЦЬКА МИТНИЦЯ ДФС

КОНСУЛЬТУЄ ЧЕРНІВЕЦЬКА МИТНИЦЯ ДФС

By In Новини, Роз'яснення On 09.07.2018


Яка передбачена відповідальність до особи, яка здійснила переміщення через митний кордон України готівкової валюти України або готівкової іноземної валюти в сумі понад 10000 євро (в еквіваленті), без письмового декларування?

Виходячи з термінів, визначених п.п. 1 та 57 ст. 4 Митного кодексу України) валюта України та іноземна валюта охоплюються поняттям «валюта».У випадку виявлення факту недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей (наявність найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов‘язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, ст. 472 МКУ передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією.

У разі переміщення валюти з порушенням встановленого МКУ порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, ст.471 МКУ передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України.

Крім того, у разі якщо переміщення валюти було вчинено з ознаками приховування від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, ст. 483 МКУ передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

В яких випадках здійснюється тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів та який порядок їх вилучення?

Тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів здійснюється відповідно до ст. 511 Митного кодексу України.Частиною 1 ст. 511 МКУ визначено, що товари – безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями.Відповідно до ч. 2 ст. 511 МКУ у разі виявлення порушень митних правил, передбачених статтями 471 – 473, 476, 482 – 484 МКУ, вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації, а також відповідних документів є обов’язковим, а саме при:

– порушенні порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю (ст. 471 МКУ);

– недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення (ст.472 МКУ);- пересиланні через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання (ст.473 МКУ);

– переміщенні товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності (ст.476 МКУ);

– переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем (ст. 482 МКУ);

– переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МКУ)

– зберіганні, перевезенні чи придбанні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 484 МКУ).

Згідно ч. 3 ст. 511 МКУ у разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів відповідно до ч. 2 ст. 541 МКУ.Вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених МКУ випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів (ч. 4 ст. 511 МКУ).

Форми процесуальних документів, що використовуються у справах про порушення митних правил затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.06.2012 за № 1015/21327.

Разом з тим, відповідно до ст. 512 МКУ, тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів та документів, зазначених у ч. 1 ст. 511 МКУ, може бути оскаржено в порядку, встановленому гл. 4 МКУ та іншими законами України.

Подання скарги на рішення про застосування тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів та документів, зазначених у ч. 1 ст. 511 МКУ, не зупиняє дію такого рішення.

Чи передбачено надання розстрочення та відстрочення сплати штрафу за порушення митних правил?

Положеннями Митного кодексу України не передбачено надання розстрочення та відстрочення сплати штрафу за порушення митних правил.Відповідно до частини першої ст. 459 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється МКУ.За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення: попередження; штраф;конфіскація (частина перша ст. 461 МКУ).

В свою чергу штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається МКУ залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення (частина перша ст. 464 МКУ).

Статтею 539 МКУ встановлено, що штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

При цьому сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України.

Разом з тим, у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені ст. 539 МКУ, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна (частина перша ст. 540 МКУ).

ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ СПРОЩЕНЦІВ – 179,4 МЛН. ГРН. ЄДИНОГО ПОДАТКУ ДО КАЗНИ БУКОВИНИ

Заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталія Чернівчан розповідає, у першому півріччі поточного року платники єдиного податку – фізичні та юридичні особи сплатили у місцеві скарбнички Чернівецької області 179,4 млн. грн. податку. Та продовжує, аналізуючи надходження місцевих бюджетів області протягом шести місяців 2018 року, можна беззаперечно стверджувати, що саме єдиний податок належить до податкових платежів, прибутки від якого стабільно зростають. Це насамперед результат свідомого та сумлінного ставлення платників до обов’язку сплачувати податки. В цілому, надходження аналогічного періоду минулого року перевищено на 30,4 млн. грн.

Найбільшу частку надходжень єдиного податку забезпечили фізичні особи – підприємці, сплативши понад 138,5 млн гривень. Трішки менше до місцевих бюджетів області сплатили юридичні особи – 29 млн. грн. Найменша сума надходжень серед представників спрощеної системи надійшла від сільгосппідприємств – платників єдиного податку четвертої групи, які використовують земельні угіддя області, а саме 12 млн грн.

Варто відзначити, що єдиний податок належить до лідерів у формуванні місцевих бюджетів Буковини, поступаючись за розміром лише податку на доходи фізичних осіб.

БУКОВИНЦІ ЗА ПІВ РОКУ СПЛАТИЛИ МАЙЖЕ 88,5 МЛН.ГРН.

ВІЙСЬКОВОГО ПОДАТКУ

Очільник регіонального фіскального відомства Віталій Шпак відзначає, що  завдяки заходам з легалізації заробітної плати та вдало проведеній кампанії з декларування доходів надходження до бюджету військового податку за перше півріччя 2018 року на 26,1 відсоток перевищують аналогічний показник 2017 року. У сумарному вигляді це складає 18,3 млн. грн.

Щоб до бюджету стабільно надходили  кошти для потреб Збройних Сил України – продовжує Віталій Петрович – фахівці підрозділів податків і зборів з фізичних осіб фіскального відомства встановили постійний контроль за додержанням суб’єктами господарювання чинного законодавства, зокрема податкового та іншого законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам, використання праці найманих осіб, а також з питань залучення до державної реєстрації фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність без державної реєстрації.

 


About the Author

Admin 1

Comments are closed here.