Menu
М.Романів: «Наше завдання – постійно, займаючи наступальну позицію, моніторити роботодавців»

М.Романів: «Наше завдання – постійно, займаючи наступальну позицію, моніторити роботодавців»

By In Новини On 05.07.2018


Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, забезпечення якої є обов’язковим на всій території України. Однак окремі буковинські роботодавці, намагаючись уникнути «обтяжливих процедур оподаткування», свідомо занижують заробітки своїм працівникам.

Для цього вдаються до застосування різних схем, порушуючи законні права найманих працівників. Зокрема, використовують їх працю без належного оформлення трудових відносин або укладають угоди цивільно-правового характеру замість трудових, приховують фактично відпрацьований час тощо. Про те, які ж наслідки очікують не тільки працівника, але й самого роботодавця, поспілкувалися з начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайлом РОМАНІВИМ.

Проблема мінімізації роботодавцями зарплати та зайнятості працівників на сьогодні є досить актуальною. Однак більшість краян вважає, що Пенсійний фонд опікується лише пенсіонерами. То чому проблемою низького рівня оплати праці переймається пенсійна служба краю?

– Ми опікуємося не тільки нинішніми пенсіонерами, але дбаємо й про майбутніх. Оскільки від рівня оплати праці сьогодні, залежить розмір майбутньої пенсійної виплати при досягненні працівником пенсійного віку, то краянам варто усвідомити, що кожен місяць нелегального працевлаштування, кожна гривня отримана «в конверті» може суттєво вплинути на розмір майбутньої пенсії. Крім того, внаслідок недоотриманих «повних» зарплат, бюджет Пенсійного фонду щомісяця втрачає додаткові резерви, які міг би скеровувати на виплату пенсій і таким чином зменшувати розмір дефіциту, який є на сьогодні.

Нині ринок праці в області характеризується високим рівнем тінізації – 17,2% працездатного населення краю, а це майже 90 тисяч осіб, не зайняте у жодній сфері економічної діяльності. Тож вони позбавлені права на зарахування страхового стажу, і, відповідно, права на призначення пенсії.

– Михайле Васильовичу, в яких сферах найбільше прослідковується мінімізація доходів? Скільки в Чернівецькій області таких недобросовісних роботодавців?

– Як і в попередні роки, першість посідають сфери тимчасового розміщення й організації харчування, оптової та роздрібної торгівлі, транспорту, складського господарства. На сьогодні, при декларуванні повної зайнятості, близько 2,0 тисяч найманих працівників у 629 страхувальників отримували зарплату менше мінімальної, не враховуючи кваліфікацію працівників та обсяги виконаних робіт. Внаслідок використання роботодавцями такої схеми «економії», рівень оплати праці в області залишається найнижчим серед інших регіонів України, тобто на 30% нижче середнього по державі.

Роботодавці, які мінімізують зарплату працівників, не виконують зобов’язання зі сплати єдиного внеску – вчиняють злочин, адже крадуть майбутнє у своїх працівників, працю яких експлуатують. Нині у 10,3 тис. страхувальників наявна заборгованість з ЄСВ на загальну суму 48,4 млн. грн.. З них по 9,8 тис. фізичних осіб-підприємців у сумі 34,9 млн. грн.. А це означає, що тисячам працівників не зараховано періоди роботи до страхового стажу і є потенційна загроза збереженню суспільного спокою в краї.

– А чи зустрічаються випадки, коли роботодавці й собі мінімізують зарплати?

– Звичайно. Наразі в області налічується 815 таких керівників. Також зафіксовані й інші випадки, коли роботодавець призначає собі заробітну плату на рівні, який перевищує максимальну величину в десятки разів. Наприклад, на одному з чернівецьких підприємств керівнику та трьом працівникам нараховували зарплату по понад 1,5 мільйона гривень, тоді як середня зарплата решти 17 працівників складала 4186 грн.

– Михайле Васильовичу, а які схеми використовують роботодавці для мінімізації зарплати?

– Нараховуючи зарплату працівникам на рівні мінімальної державної гарантії, роботодавці використовують такі схеми мінімізації, як неповна зайнятість, укладання договорів цивільно-правового характеру замість трудових. Ці маніпуляції позбавляють працівників права на набуття необхідного страхового стажу при досягненні пенсійного віку або виникненні обставин, пов’язаних з інвалідністю чи втратою годувальника та інше.

Щомісячно понад 600 роботодавців не здійснюють доплату до мінімального розміру єдиного внеску по майже 2 тис. працівників, чим позбавляють їх права на набуття страхового стажу. Щодо таких роботодавців ми інформуємо Державну фіскальну службу. Однак вжиття заходів до страхувальників щодо донарахування єдиного внеску потребує активізації, оскільки із наданого переліку перевірками охоплено лише 18,2% роботодавців.

– Звідки пенсійна служба черпає інформацію щодо роботодавців, які мінімізують зарплату найманим працівникам?

– Згідно чинного законодавства на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо формування та ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, джерелом наповнення якого є звітність роботодавців з єдиного соціального внеску. Тож ми щомісячно здійснюємо аналіз даних цього Реєстру по кожній застрахованій особі та формуємо переліки роботодавців, за звітністю яких наявні ознаки мінімізації зарплати та зайнятості працівників. Інформуємо Управління Держпраці та Державну фіскальну службу про необхідність здійснення контрольних заходів з питань дотримання такими роботодавцями законодавства про працю.

Крім того, нещодавно на засіданні колегії ОДА, за ініціативи Головного управління розглянуто питання про стан дотримання законодавства про працю страхувальниками Чернівецької області. За результатами засідання підтримали наше рішення щодо розгляду аналогічного питання під час проведення колегій райдержадміністрацій, за участю представників Державної фіскальної служби, Управління Держпраці та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

У зв’язку з тим, що мінімізація зайнятості працівників спостерігається в усіх сферах діяльності, то для подолання такого ганебного явища, як зарплата «в конверті» та тіньова зайнятість, необхідно поєднати зусилля усіх контролюючих органів та органів влади, місцевого самоврядування, з метою соціального захисту громадян області та наповнення бюджету усіх рівнів. Зі свого боку Головне управління робить усе можливе, аби й надалі надавати контролюючим органам, органам влади, місцевого самоврядування, соціальним партнерам інформацію про роботодавців, які мінімізують зайнятість працівників та заробітну плату. Наше завдання – постійно, займаючи наступальну позицію, контролювати роботодавців. І рано чи пізно до них приходитиме усвідомлення того, що не можна використовувати працю неоформлених працівників.

– То все ж таки, підсумовуючи, які наслідки виплати зарплати у розмірі нижчому, ніж мінімальний?

– В першу чергу, низький рівень зарплати впливає на розмір майбутньої пенсійної виплати. У випадках, коли роботодавцем не здійснюється донарахування єдиного внеску до мінімального розміру, що є грубим порушенням законодавства, працівнику зараховується до страхового стажу кількість днів, за які сплачено єдиний внесок. Тобто, працівник може не набути необхідного страхового стажу для права на пенсійне забезпечення.

Крім того, як відомо, нині, щоб людині призначили пенсію після досягнення віку 60 років, вона має мати 25 років стажу і щороку він зростатиме, допоки з 1 січня 2028 року становитиме не менше 35 років.

Тож звертаюся до громадян області – погоджуйтеся лише на офіційне працевлаштування та легальну зарплату, в якій відображена винагорода за Вашу сумлінну роботу! Думайте про майбутню старість замолоду: не продавайте свою працю дешево, бо пенсію «в конверті» не принесуть!…


About the Author

Admin 1

Comments are closed here.