Menu
Наголоси податківців під час он-лайн спілкування щодо нових правил застосування РРО

Наголоси податківців під час он-лайн спілкування щодо нових правил застосування РРО

By In Новини On 02.06.2020


Впродовж минулого тижня податківці області онлайн вивчали спільно з платниками нові правила застосування РРО: перенесення термінів запровадження та «кеш- бек», особливості готівкових розрахунків «спрощенцями».

Тема цікавила багатьох підприємців, щоправда більше запитань все ж таки надходило телефоном. Під час спілкування, як і у мережі Фейсбук так і під час розмови телефоном, кожен платник податків зміг отримати ґрунтовні роз’яснення з даної теми.

Левову частку від усіх запитань складали – терміни впровадження новітніх РРО, та зміни у їх застосуванні.

Податківці опрацювали всі запитання та підготували пам’ятку – інфографіку: https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/420324.html, а також публікують відповіді на найбільш поширені питання.

Яка відповідальність передбачена у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та з якої дати?

Діє з 01.08.2020року. У разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до суб’єктів господарювання, за рішенням контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Крім того, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З якої дати зобов’язані застосовувати РРО та/або програмні РРО ФОП – платники ЄП, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я та який код виду економічної діяльності відповідає такій діяльності?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані з 01 січня 2021 року застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО. Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

У яких випадках ФОП – платники ЄП не застосовують РРО до 01.01.2021 року?

Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Водночас, до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються фізичними особами підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Чи може ФОП на загальній системі оподаткування або ЮО проводити розрахункові операції без застосування РРО при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг СГ на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та юридичні особи при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.

Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких суб’єктів господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Чи повинен СГ (ЮО або ФОП на загальній системі оподаткування) реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках без застосовування РРО?

При реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.

У яких випадках ФОП – платники ЄП застосовують РРО?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень; здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу: як застосовувати РРО?

Згідно п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Відповідно з ст. 2 Закону місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО на кожному місці проведення розрахунків.

Новації Закону № 466: змінено перелік підакцизних товарів та платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звертає увагу , що 23 травня 2020 р. набув чинності Закон від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Після внесених змін Законом № 466 відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 ПКУ є:

  • особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на

митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

  • особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні

товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст.212 ПКУ) ;

  • фізична особа – резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію)

на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства (п.п. 212.1.3 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

  • особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари

(продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст.212 ПКУ);

  • особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження

підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст.213 ПКУ (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

  • особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають

звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог (п.п. 212.1.6 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

  • особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання

підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відс. спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів, у разі порушення таких умов (п.п. 212.1.7 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов (п.п. 212.1.8 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

  • особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію

підакцизних товарів (п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); оптовий постачальник електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

*ЗАКОН №466за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX

 


About the Author

Admin 1

Comments are closed here.