Menu
Новації Закону № 466: ставка ПДФО (0%,5%,18%) залежить від кількості проданихвпродовж року транспортних засобів

Новації Закону № 466: ставка ПДФО (0%,5%,18%) залежить від кількості проданихвпродовж року транспортних засобів

By In Новини, Роз'яснення On 03.06.2020


Головне управління ДПС у Чернівецькій області роз’яснює, що 23 травня 2020 р. набув чинності Закон від 16.01.20 р № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Після внесених змін Законом № 466 до статті 173 Податкового Кодексу, яким визначено порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, передбачено, що дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18% .

*ЗАКОН №466за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-IX

 

Наголоси податківців під час он-лайн спілкування щодо нових правил застосування РРО (частина друга)

Вподовж минулого тижня податківці області онлайн вивчали спільно з платниками нові правила застосування РРО: перенесення термінів запровадження та «кеш- бек», особливості готівкових розрахунків «спрощенцями».

Тема цікавила багатьох підприємців, щоправда більше запитань все ж таки надходило телефоном. Під час спілкування, як і у мережі Фейсбук так і під час розмови телефоном, кожен платник податків зміг отримати ґрунтовні роз’яснення з даної теми.

Левову частку від усіх запитань складали – терміни впровадження новітніх РРО, та зміни у їх застосуванні.

Податківці опрацювали всі запитання та підготували пам’ятку – інфографіку: https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/420324.html, а також публікують відповіді на найбільш поширені питання.

 

Як змінилися терміни введення норм про РРО для ФОП у зв’язку з введенням карантину?

Так, до 1 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.

Також до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.

Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному

ремонту;

  • реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня до 1 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої груп зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно відобсягу доходу.

До них належать: реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет; реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

  • роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
  • діяльність туристичних агентств та операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
  • реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та

приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.

Нагадуємо, що ФОП – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

 

Які порядок та підстави відмови в реєстрації РРО?

Необхідно керуватися п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547.

Протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій заформою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції, якщо:

  • РРО вже зареєстрований;
  • модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру

реєстраторів розрахункових операцій;

  • РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
  • центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів

сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

  • в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право

здійснення відповідної господарської діяльності;

  • щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт

господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

  • суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних

осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

  • суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого

подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

  • суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в

контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

  • щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування

та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

  • у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

  • суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

 

Як проводити розрахунки за подарунковими сертифікатами через РРО?

У разі, якщо розрахунок за товари, які отримує покупець, здійснюється за допомогою подарункового сертифіката, то у реквізиті «форма оплати» фіскального касового чека зазначається «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, сума коштів, яка доплачується.

Податківці зазначають, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Застосування РРО передбачено Законом України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями.

Разом з тим, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13 із змінами, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення №13. При цьому при розрахунку за товар раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку, зокрема, зазначаються:назва товару (послуги); кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);вартість одиниці виміру товару (послуги); для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

При цьому у реквізиті «форма оплати» зазначається запис «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, – сума коштів, яка доплачується готівкою чи безготівково (кредитна картка тощо).

Де можна дізнатись інформацію про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій в органах ДПС?

Державна податкова служба щодекади оприлюднює на своєму вебсайті таку інформацію:

– дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

– дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

Звертаємо увагу, на офіційному вебпорталі ДПС функціонує розділ « Інформація з реєстрів» де зроблено гіперпосилання на закладки: «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro) та  «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), в яких можна отримати додаткову інформацію щодо РРО.

Окрім того, у платників є можливість переглянути реєстри екземплярів РРО та реєстри ЦСО у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Реєстри». 

Чи зобов’язані використовувати касові апарати підприємці – платники єдиного податку 1 групи, які торгують на ринку?

Платники єдиного податку – фізичні особи підприємці першої групи, які здійснюють діяльність з торгівлі на ринках, надання побутових послуг виключно населенню, а також фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства, як сьогодні, так і надалі, мають право не застосовувати РРО.

Чи є відповідальність за незастосування РРО?

Так відповідальність є. Зокрема, штраф за невидачу чеку, не проведення операції через РРО, проведення неповної суми вартості проданих товарів з 01.08.2020 року:

збільшені з 1 гривні до 10 % від вартості товарів/послуг – за перше порушення, за наступне порушення протягом року – 50 %.

З 1 січня 2021 року: 100% вартості проданих з порушенням товарів – за порушення, скоєне вперше; 150% вартості проданих з порушенням товарів – за кожне наступне порушення.

Крім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена і адміністративна відповідальність згідно статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 


About the Author

Admin 1

Comments are closed here.