Menu
Витяг з прес-конференції голови обласної державної адміністрації Михайла Папієва про підсумки роботи у 2011 році та основні плани на 2012 рік

Витяг з прес-конференції голови обласної державної адміністрації Михайла Папієва про підсумки роботи у 2011 році та основні плани на 2012 рік

By In Аналітика та публікації, Новини On 01.02.2012


Підбиваючи основні підсумки роботи крайової влади і громади Буковини у 2011-ому році на підсумковій прес-конференції 24 січня 2012 року голова обласної державної адміністрації М.М.Папієв склав умовну топ-десятку корисних для регіону справ.

Це, зокрема, трендові факти і події, які свідчать про пріоритети і перспективи розвитку регіону у різних сферах життя територіальної громади

:

  • головний корпус Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича – колишню резиденцію митрополитів Буковини і Далмації було занесено до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО;
  • завершено будівництво ІІ гілки газопроводу до м. Чернівці;
  • напередодні навчального року забезпечено сільські навчальні заклади одразу 30 шкільними автобусами;
  • добудовано злітно-посадкову смугу в Чернівецькому аеропорту і, таким чином, збережено міжнародний статус летовища;
  • відкрито сучасний тваринницький комплекс у Горішніх Шерівцях на Заставнівщині;
  • введено в дію сміттєсортувальний завод в Чернівцях;
  • відкрито, як їх називають, «школи майбутнього» у селах Молодія Глибоцького та Кам’яна Сторожинецького районів;
  • започатковано щорічний міжнародний економічний Шумпетерівський форум;
  • відкрито молокозавод в Чернівцях;
  • проведено приурочений 70-річчю Івана Миколайчука перший етнофестиваль «На гостини до Івана».

Окрім цього переліку, про позитив у роботі крайової виконавчої влади свідчать і наступні показники:

Бюджет області порівняно з попереднім роком зріс у 2011-ому у півтора рази.

В регіоні найнижча зарплатна заборгованість і за темпами її погашення у нас найвищі показники в Україні.

В області найнижчий індекс споживчих цін, зокрема на продукти харчування – чому сприяло, у тому числі, проведення у 2011 році понад 700 сільськогосподарських ярмарків.

Повністю забезпечено соціальні виплати і допомоги, причому, на відміну від інших областей, за впровадженою в регіоні уніфікованою системою, тобто, за єдиною заявою на підставі одного пакету документів.

Скасовано 82 відсотки раніше прийнятих регуляторних актів, які стримували, зокрема, розвиток підприємництва.

В минулому році значно простіше було входити в бізнес: якщо у 2010-ому було зареєстровано 118 декларацій, то торік – 518.

Введено в експлуатацію ІІ чергу об’їзної дороги навколо Чернівців, І чергу центральної районної лікарні в Сокирянах, медико-діагностичний центр по вул. Старобельській у Чернівцях, відділення центральної районної лікарні у Заставні, будинок культури в с. Багна на Вижниччині, гуртожиток медичних працівників у Путилі.

Порівняно з 2010 роком, в області торік на 18 стало більше дошкільних навчальних закладів.

В 2011 році розпочала роботу “Буковинська мала академія наук учнівської молоді”.

Впродовж останніх двох років в області побудовано 14 сучасних фруктосховищ, 9 з них – з регульованим газовим середовищем.

Торік отримано рекордний за роки незалежності України врожай зернових.

Таких прикладів можна навести чимало – і щодо нових доріг, закладів охорони здоров’я і освіти, відбудованих після повеней 2008 і 2010 років мостів, інших об’єктів соціально-культурного призначення.

Голова облдержадміністрації окреслив особливості політики крайової влади на цей рік і подальшу перспективу, акцентував увагу на нових підходах у роботі для забезпечення поступального розвитку регіону. В основі цієї політики – ідеологія успіху Буковини.

Аргументи і бачення шляхів досягнення цієї мети.

Наша область найменша за площею і населенням в Україні. Її доля в загальному обсязі національного валового  продукту – менше одного відсотка. Питання: який сенс нам змагатися з іншими регіонами в сферах, в яких можливості нашого краю обмежені об’єктивно?  На наш погляд, жодного.

Водночас, Буковина має сильні сторони і свою унікальність, привабливість, які й повинні, вважаю, стати базою для розвитку краю. Тому ми прагнемо перетворити свої особливості на переваги. Не робити краще, а робити своє, ІНАКШЕ і краще.

Економічний розвиток регіону забезпечується не лише виробництвом як таким в буквальному традиційному розумінні. Конкурентноздатним вартісним товаром, який наповнює фінансову скарбничку регіону, є і послуги, у тому числі у сфері  культури, туризму та інших. Як би це несподівано не звучало, але імідж Буковини ми позиціонуємо як товар. Товаром, скажімо, є транзит через область. Не кажучи вже про інформаційні технології (ІТ). Це якраз приклади «свого», «інакшого» мислення і «іншої» економіки.

У новорічному телезверненні до мешканців області голова облдержадміністрації М.М.Папієв означив це так – «оновлення буковинського краю через реформи, через нову політику і модерну економіку має забезпечити нову якість життя і самопочуття людей».

Такі підходи будуть запропоновані для обговорення вітчизняним і зарубіжним економістам на цьогорічному міжнародному Шумпетерівському форумі, який відбудеться в Чернівцях восени.

Нинішній час і світова економічна криза вимагають від влади нестандартних рішень. Це тим більш актуально в умовах впровадження започаткованих Президентом України Віктором Януковичем масштабних реформ, реалізація яких у цьому році переноситься в регіони – разом зі збільшенням повноважень і фінансового ресурсу для областей і, водночас, підвищенням відповідальності за результати роботи.

Мова йде, передусім, про реальний сектор економіки, скажімо, агропромисловий комплекс. Перспектива Буковини—виробництво екологічно чистої органічної продукції. Сьогодні при частці в 1,3 відсотка землеволодінь країни  регіон має 4,9 відсотка садів України. Це є нашою перевагою, ми можемо бути конкурентноздатними? Звісно. Чи у птахівництві – вирощування індиків. Цей продукт повинен асоціюватися в споживача з Буковиною.

І такий підхід – до кожної ресурсно забезпеченої галузі, притаманної нашому регіону. Чи то мова йде про промислове виробництво, чи про переробку лісу, чи використання надр і т.д.

Якщо дуже коротко – ми націлені на створення компактних високотехнологічних виробництв на базі місцевої сировини, а також послуг з брендом «Продукт з Буковини, UA». І це має бути найякісніший продукт, за можливість використати цей бренд фірми і підприємці будуть змагатися.

Особлива увага приділятиметься створенню привабливого і різноманітного туристичного продукту, питома вага туристичної галузі у валовому внутрішньому продукті Буковини повинна суттєво зрости.

На цей рік виконавча влада краю пропонує територіальній громаді декілька проектів, які голова ОДА  під час прес-конференції окреслив як: «проекти (або ініціативи) губернатора Папієва».

Проекти:

  • Енергія Буковини
  • Брусницький курорт
  • Суспільний договір
  • Електронна Буковина
  • Імідж як товар
  • Буковина – для Євро-2012
  • Продукт з Буковини, UA
  • Буковина: європейські ворота України
  • Буковинські надра
  • Культура як економіка
  • Буковина в ЮНЕСКО
  • Буковинська Вікіпедія
  • Параолімпійська Буковина

Не всі з них будуть прийняті для втілення в життя. Але щонайменше 5 почнуть реалізовуватись вже в цьому році. Вони перед цим будуть винесені на розгляд Громадської ради, запропоновані засобам масової інформації для переконання, що ці проекти сприймаються громадянським суспільством і територіальними громадами Буковини, експертним середовищем.

Про дві (три) ініціативи можна сказати докладніше.

«Буковина – для  Євро-2012»

Проведення влітку цього року Євро-2012 – історична подія для України, але, звісно, не всі є футбольними фанами і вболівальниками, у тому числі серед мешканців міст проведення чемпіонату Європи з футболу – Львова, Донецька, Харкова і Києва.

Очевидно, що проведення в чотирьох містах України футбольного турніру такого рівня за участю десятків тисяч вболівальників з багатьох країн Європи і світу,  створить, попри свято, і чимало незручностей для їх жителів.

Тому для тих, хто не планує відвідувати матчі чи спостерігати за футбольними баталіями, ми можемо запропонувати у червні, на період проведення Євро-2012, чудовий відпочинок на Буковині.

Чернівецька область має для цього всі можливості: комфортні готельно-туристичні комплекси і садиби «зеленого» туризму, унікальні природні, історико-архітектурні пам’ятки, культурно-мистецькі традиції і народні обряди, розмаїття національних кухонь.

Люди завжди мають мати вибір, альтернативу. Таку альтернативу ми сьогодні пропонуємо: відпочинок в буковинських Карпатах, на схилах Дністровського каньйону, відвідання двох з «7-и чудес України» – резиденції буковинських митрополитів, внесеної до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО і Хотинської фортеці, Старообрядницького храму в Білій Криниці, прогулянки історичною частиною Чернівців для гостей краю стануть приємними і корисними.

Для реалізації цієї ініціативи можна розробити спеціальну програму культурного відпочинку на Буковині, забезпечити рекламну кампанію в містах, у яких  відбуватиметься європейський футбольний чемпіонат, звернутися до туристичних компаній регіону з проханням надати на цей час пільгові умови для гостей Буковини.

Водночас, необхідно буде створити для вболівальників з Буковини всі умови для того, щоб вони мали змогу побувати на матчах європейського чемпіонату з футболу як в Україні, так і в Польщі.

Це також приклади «інакшої» «модернової» економіки.

«Брусницький курорт»

В усіх наших сусідів є курорти, на Буковині – жодного. Хоча ресурсні можливості для цього ми маємо, причому унікальні. У Брусниці на одній території джерела трьох різних лікувальних вод, чого немає на інших курортах. До того ж, як з’ясувалося, Брусницька вода ефективна в лікуванні недуг «чорнобильців», що надзвичайно важливо.

Бо держава повинна не лише надавати пільги «чорнобильцям», а подбати насамперед про належне лікування і оздоровлення. Брусницький курорт, якщо ми візьмемося за його будівництво, в недалекій перспективі – років через три – може взяти на себе цю функцію.

Цей курорт міг би стати базовим і для українських параолімпійців.

Курорт, окрім надання медичних і оздоровчих послуг, створить мультиефект для розвитку економіки, інфраструктури регіону загалом, оскільки потребуватиме забезпечення,  скажімо, продуктами сільгоспвиробництва, послугами, транспортом. Постійну роботу матимуть мешканці області, зокрема Кіцманщини.

Було б добре, аби це була «народна будова всіх буковинців», справа всієї терито­ріальної громади краю, а не лише влади.

Таким чином Буковина вкотре засвідчила б, що є насправді унікальним, європейським  регіоном, який без політиканства показує приклад, знову ж таки,  «іншого мислення» і  спільного творення «нової якості життя».

Особливу увага буде звернута на громадянське суспільство.

Буковина в ЮНЕСКО

Наразі Україна та Буковина зокрема не представлена у списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Є сенс ставити питання про включення буковинських Маланок до списку нематеріальної культури ЮНЕСКО

Суспільний договір.

Без реформування Україна якісно не зміниться, не стане успішною європейською державою. Усвідомлення цього має бути не лише у представників владних структур, але й широкого загалу, суспільства і його громадянських інститутів.

Такий суспільний діалог з питань модернізації країни, регіону зокрема, має бути неперервним, майданчиків для ефективного спілкування повинно бути багато і на всіх рівнях.

Буваючи серед людей, спілкуючись з ними,  чуємо нарікання з приводу деяких рішень органів влади – це стосується і пенсійної, і податкової, і земельної, і освітянської реформ, інших соціально важливих питань, і при цьому помітна одна характерна особливість – дуже часто ці нарікання продиктовані непоінформованістю людей, нерозумінням ними суті і мети реформаторської політики держави, і, як наслідок, її несприйняття частиною суспільства. В цьому прорахунок влади – і центральної, і регіональної, і місцевої, кожного посадовця.

Людям необхідно пояснювати свої кроки, вони мають знати – як і навіщо провадяться реформи, чого в результаті ми досягнемо, яким чином зміниться їх життя, – саме такий діалог є продуктивним.

До такого діалогу мають бути залучені громадські організації, професійні і соціальні групи, експерти, профспілки, інші  інститути громадянського суспільства.

Ми впевнені, що мешканці краю розуміють кроки влади, вони готові потерпіти і підкласти плече на складному шляху модернізації країни, але при умові бачення ними чіткої реальної перспективи якісного поліпшення життя їх сімей – через рік, два чи три.

Голова облдержадміністрації доручив своїм заступникам, главам районних державних адміністрацій, керівникам структурних підрозділів облдерж­­адміністрації і територіальних відомств центральних органів виконавчої влади налагодити системний і ефективний комунікативний супровід реформ в регіоні. Буковинці мають знати, що і навіщо робить чи збирається робити влада – це їх право, і наш обов’язок.

Ми започаткували і постійно ведемо такий суспільний діалог, який знайде відображення в укладенні суспільного договору.

Також дано доручення проаналізувати всі укладені крайовою владою угоди і меморандуми з соціальними групами, та забезпечити безумовне виконання взятих на себе зобов’язань.

Люди повинні знати, що ми виконуємо те, про що домовляємось – з вчителями, підприємцями, «чорнобильцями» чи «афганцями». Іншого варіанту немає.

Ми переконані, Буковина продемонструє приклад консолідації суспільства, толерантності, соціального партнерства всій Україні і ще раз підтвердить свою європейськість.

Якщо будемо разом, нам все вдасться.

 


About the Author

pressa

Comments are closed here.