Menu
Пам’яті Героїв Сторожинеччини

Bodnar

БОДНАР ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ, 1976 р.н., солдат з села Панка Сторожинецького району

Солдат 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади за мобілізацією.

Працював у держспецлісгоспі за спеціальністю «рамник, наладчик приладів».

Петро Боднар загинув 28 червня 2014 року під час обстрілу бойовиками позицій сил АТО під Слов’янськом, зокрема, з мінометів був обстріляний блокпост силовиків на перетині доріг на Слов’янськ та Красний Лиман.

Залишились дружина Юля і півторарічна донечка Анастасія.

– Він для нас був усім, – згадують рідні. –  Люблячим чоловіком, турботливим і чуйним батьком, працелюбною, доброю, чесною і справедливою людиною, великим патріотом, який хотів відстоювати інтереси українського народу ще під час Майдану. Тоді ми, боячись за його життя, не пустили його до  Києва, відговорили. Але не зуміли вберегти…

У телефонній розмові казав дружині: «Мені треба ще тут бути, бо нас (українських військових) – дуже мало, а заміни – нема».

Сповідь матері Петра Боднара…

chikal
ЧІКАЛ ЮРІЙ ДМИТРОВИЧ, 1983 р.н., солдат з села Нові Бросківці Сторожинецького району

Старший солдат, учасник АТО.

Після закінчення географічного факультету Чернівецького національного університету  ім. Ю.Федьковича працював вчителем Старобросковецькій ЗОШ І-ІІІ ст., заступником директора по виховній роботі Старожадівської ЗОШ І-ІІІ ст., директором Старобросковецької ЗОШ І-ІІ ст.

Юрій Чікал загинув 31 липня 2014 року під час виконання військового обов’язку в зоні АТО, біля Шахтарська під час обстрілу російськими найманцями.

Був єдиним сином у матері.

Залишились матір, батько, дідусь та бабуся.

Спогади про Юрія Чікала: «Він був для дітей як Святий Миколай…»

Валявський_Ілля_Васильович

ВАЛЯВСЬКИЙ ІЛЛЯ ВАСИЛЬОВИЧ, 1978 р.н., солдат з села Михальча Сторожинецького району. Нагороджено Орденом «За мужність» III ступеня (2014, посмертно)

Солдат 3 батальйону окремої тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади, місто Чернівці).

Ілля Валявський загинув 17 червня 2014 року разом з побратимами у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували колону військовослужбовців із засідки.

Залишились дружина та 2-річний син.

Спогади про Іллю Валявського: Він посадив дерево, привів на світ сина. А криниці не встиг викопати…

index

ЛЕОНТІЙ ІЛЛЯ КОРНЕЛІЙОВИЧ, 1975 р.н., старший солдат з села Давидівка Сторожинецького району. Нагороджено Орденом «За мужність» III ступеня (2014, посмертно)

Старший солдат 3 батальйону окремої тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади, місто Чернівці).

Навчався у  Чернівецькому будівельному технікумі. Працював будівельником.

Після одруження переїхав в село Давидівку, працював у лісництві. Згодом побудував невеличкий будинок.

Ілля Леонтій загинув 17 червня 2014 року разом з побратимами у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували колону військовослужбовців із засідки.

Залишились дружина Світлана і четверо дітей: 18-річний Михайло, семикласниця Христинка, шестикласник Назарчик та трирічний Мар’янчик.

Сповідь матері Героя Іллі Леонтія…

 

Shudravii
ШУДРАВИЙ АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ, 1989 р.н., старший солдат з міста Яремче Івано-Франківської області 

Старший солдат, військовослужбовець за контрактом 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Народився 15 вересня 1989 року у м. Яремче Івано-Франківської області. Навчався у Сторожинецькому лісовому коледжі.

З 2011 року проходив військову службу за контрактом. У травні 2014 року був направлений до зони АТО.

Андрій Шудравий загинув 13 липня 2014 року під м.Луганськ.

Залишились дружина та син 2011 р.н.

Спогади рідних про Андрія Шудравого…

 

Vorobets_ssВОРОБЕЦЬ СТЕПАН СТЕПАНОВИЧ, 1987 р.н. капітан, командир розвідувальної роти штабного батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України, нагороджений Орденом Богдана Хмельницького І ступеня (посмертно).

Степан Воробець народився у Коломиї. З 2000 по 2004 рік проходив навчання у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї. 2010 року закінчив Академію сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного.

Як одного з найкращих офіцерів, Степана було скеровано на навчання до Сполучених штатів Америки. Після повернення мешкав у Яворові, де проходив службу у 24-й окремій Залізній механізованій бригаді, виконуючи роль командира розвідувальної роти штабного батальйону.

Під час війни на сході України виконував службові обов’язки в зоні антитерористичної операції. Загинув 19 червня 2014 року року, потрапивши у засідку між населеними пунктами Ямпіль та Закітне. Куля влучила у бронежилет, однак навіть це не врятувало бійця. Похований у рідному місті на Алеї героїв поблизу з могилою підполковника Тараса Сенюка.

21 серпня 2014 року указом Президента України  № 660/2014 Степана Воробця було посмертно нагороджено Орденом Богдана Хмельницького І ступеня.

buzenko1big

БУЗЕНКО ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ, 1988 р.н., стрілець 80-ї окремої високо мобільної десантної бригади

Володимир Петрович Бузенко народився 28 липня 1988 року у с. Великий Кучурів Сторожинецького району.

Стрілець 80-ї окремої високо мобільної десантної бригади загинув 20 січня 2015 року під час оборони аеропорту Донецька.

Ідентифікований за експертизо ДНК серед загиблих, яких вивезли з-під завалів після підриву російськими бойовиками нового терміналу.

У Володимира Бузенка залишилися мати 2 сестри і брат.

Посмертно нагороджений  Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, та Відзнакою «За оборону Донецького аеропорту».

1

ЗАЯЦЬ ПЕТРО ІВАНОВИЧ, 1972 р.н. , молодший сержант з м. Сторожинець.

Заяць Петро Іванович народився 30 травня 1972 року у м. Сторожинець Чернівецької області.

Мобілізований у лави Збройних Сил України 17 серпня 2015 року.

Служив у 54-й механізованій бригаді, польова пошта В2970 (м. Артемівськ, Донецька обл.).

Загинув 8 травня 2016 року.

Розлучений. Без батька залишилася донька 1997 р.н.

Олег-Косован-257x300

КОСОВАН ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ, 1985 р.н., солдат 12-го полку інженерно-технічного забезпечення.

Олег Володимирович Косован народився 21 грудня 1985 року у м. Шахтерськ Донецької області, де пройшли його дитячі роки й здобув середню освіту. Вищу освіту Олег здобув у м. Чернівці. Працював у м. Сторожинець, де проживав разом із бабусею.

Мобілізований до Збройних Сил України 12 серпня 2015 року.

Солдат 12-го полку інженерно-технічного забезпечення загинув 24 червня 2016 року під селом Новоолександрівка Біловодського району Луганської області під час виконання бойового завдання внаслідок вогнепально-вибухово-осколкової травми.

У покійного військовослужбовця залишилися мати і бабуся.

hadenko

ГАДЕНКО ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ, 1969 р.н., майор Збройних сил України

Гаденко Олександр Георгійович (9 червня 1969 року, м. Сторожинець – 7 жовтня 2015 року, м. Сторожинець) – майор Збройних сил України.

Мешканець м. Сторожинець Олександр Гаденко був мобілізований у серпні 2014 року, потрапив у танкові війська, після навчання проходив службу в зоні АТО у Луганській області.

У вересні він демобілізувався і 30 вересня став на облік у військкоматі. 7 жовтня він несподівано помер – за словами рідних, чоловікові стало зле під час роботи на городі.

Смерть настала раптово – за попередніми даними обірвався тромб.

Поховали Олександра Гаденка 9 жовтня 2015 року.

Герой Підгір’я, учасник АТО Олександр Гаденко. Він віддав своє життя задля майбутнього України. І мріяв, щоб щасливою була родина

chernovskyj

ЧЕРНОВСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, 1970 р.н., майор Збройних Сил України

Майор Черновський Віталій Васильович, народився 05.12.1970 року.

З 1988 по 1992 роки навчався у військовому училищі, після закінчення якого проходив військову службу у ЗС України на посадах офіцерсько-командирського складу в 66 омбр. м. Чернівці. Під час служби проявив себе, як грамотний порядний офіцер. Звільнився з лав ЗС України в 2003 році. Був мобілізований у вересні 2014 року. Згодом вступив на контрактну службу на 1 рік. Виконував бойове завдання у зоні проведення антитерористичної операції на посаді заступника командира протитанкового дивізіону по роботі з особовим складом.

Звільнився 12 серпня 2016 року.

Помер вдома 03.09.2016 року.

ОЛЕГ ВЕКЛИЧ, 1976 р.н., старший сержант Військової частини – польова пошта В 0377

Олег Веклич, старший сержант Військової частини – польова пошта В 0377, службі у лавах Збройних Сил України віддав 22 роки.

З 1994 по 2003 рік служив у 201-му танковому полку м. Сторожинець, з 2003 по 2013 рік – у 300-му Чернівецькому механізованому полку.

З 2013 року служив у 3-й батальйонно-тактичній групі 80-ї десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду начальника вогневого містечка загальновійськового полігону «Прибан» (с. Ропча, Сторожинецького району).

З 10 травня по 25 липня 2014 року брав участь у бойових діях в зоні проведення АТО (виконував завдання в Луганському аеропорту).

Помер вдома 8 квітня 2016 року.